Гуцульщина. Частина 4

Шухевич В. Гуцульщина. Четверта часть. – Львів: Наукове товариство ім.Шевченка, 1904.
Шухевич В. Гуцульщина. Четверта частина. Репринтне видання. – Верховина, 1999
Четверта частина "Гуцульщини" Володимира Шухевича видана була окремою книгою у 1904 році накладом у Львівській друкарні Наукового товариства імені Т.Шевченка у збірнику "Материяли українсько-руської етнольогії".
Цей том має один розділ під назвою "Обряди церковні". Дотримуючись церковного календаря, Володимир Шухевич розкриває релігійну суть гуцулів, дотримання ними християнських свят у поєднанні з місцевими віруваннями, звичаями. Три чверті книги займає найвеличніше дійство на Гуцульщині — колядники, які надають особливого колориту Різдвяним святам.
Автор протягом багатьох років бував у Різдвяні свята на Гуцульщині, слухав понад 200 колядницьких партій (таборів) і пише у цій книзі, що "зібрав коляди з усіх сіл Галицької Гуцульщини", які у той час за деякими винятками повторювалися "з менчими або більшими варіянтами по усіх селах". Записував коляди у найзнаніших на Гуцульщині берез (керівників гуртів) Юри Соломійчука з Жаб'я, Юри Шарабуряка з Барвінкова, Марка Мегединюка з Річки, Юри Пуршеги з Голов, Юрія Кутащука з Ясенова Горішнього, Михайла Гутинюка з Криворівні, Павла Рибарука з Брустур, Гриня Вардзарука з Кос-мача, Івана Данилюка з Ільців, Лукина Полєка з Ростік, Миколи Мочернюка з Ворохти, Івана Штефурака з Соколівки, Петра Додєка з Тюдіва та інших. Для цього тому В.Шухевичу багато матеріалів зібрали і надіслали священик Олекса Волянський, учитель Лука Гарматій та інші кореспонденти.
Минає сто років. Колядники так само, тими ж словами Христа прославляють, ґаздів з Його рождеством витають. І це ми можемо порівнювати, співставляти завдяки Володимиру Шухевичу. Його п'ятитомна монографія "Гуцульщина" — це хрестоматія культурної спадщини нашого народу. Перевидавши в 1997 році перші дві частини, а в цьому році третю і ось цю, четверту, товариство "Гуцульщина" робить віддяку їх автору Володимиру Шухевичу до його 150-річчя від народження.
Щоб показати безперервність гуцульських колядницьких традицій, у четвертому томі Зроблено доповнення про сучасних колядників. Зокрема вміщено знімки партій і прізвища колядників з багатьох сіл Верховинського району. Друкуються й деякі нові коляди, складені березами і колядниками. Аби й через наступні століття наші правнуки знали про тих, хто колядував на порозі третього тисячоліття.
Дмитро Ватаманюк